Кулька
не боїться вогню
Нам знадобляться: повітряна кулька, свічка, сірники, вода.
Абра-кадабра! У кульку наливаємо трохи води, потім надуваємо її не до
кінця і зав'язуємо. Тримаємо за "хвостик" і підносимо запалену свічку
до того місця кульки, де налита вода. Навіть коли вогник торкається до неї,
вона не горить і не тріскає.
У чому
тут секрет? У різних речовин
різна теплопровідність. Вода проводить тепло в 24 рази швидше, ніж повітря.
Тому вона відбирає тепло на себе і не дає плавитися кульці. Поясніть дитині, що
те ж можна спостерігати на кухні - з тієї ж причини, якщо не налити в чайник
води, він може згоріти.
Нам знадобляться: лимон, два шматочки мідного дроту по 10 см, лампочка,
скріпка.
Абра-кадабра! Кінці дротів зачищаємо, один оголений кінець прикручуємо до скріпки. У лимоні робимо надріз і вставляємо туди скріпку, а на відстані кількох сантиметрів – проколюємо дірку, і туди вставляємо другий дротик зачищеним кінцем. Тепер якщо прикласти вільні кінці дротів до контактів лампочки, вона засвітиться! Якщо напруги не вистачило, можна взяти кілька лимонів і з'єднати їх послідовно.
Абра-кадабра! Кінці дротів зачищаємо, один оголений кінець прикручуємо до скріпки. У лимоні робимо надріз і вставляємо туди скріпку, а на відстані кількох сантиметрів – проколюємо дірку, і туди вставляємо другий дротик зачищеним кінцем. Тепер якщо прикласти вільні кінці дротів до контактів лампочки, вона засвітиться! Якщо напруги не вистачило, можна взяти кілька лимонів і з'єднати їх послідовно.
У чому тут секрет? Лимонний сік є електролітом. Усередині акумуляторів теж
містяться кислоти. Щоправда, екологічну електростанцію з лимонів побудувати не
вийде, адже ми отримаємо мінімальну напругу, трохи менше вольта.
Цитрус-мореплавець
Нам знадобляться: мандарин або лимон, ємність (глибока миска або велика
кружка), вода.
Абра-кадабра! Наливаємо води в нашу ємність і кладемо в неї
неочищений цитрус. Він плаває і не тоне! А тепер очищаємо його від шкірки і
знову опускаємо в воду. Здавалося б, він став ще легшим, проте тепер він йде на
дно...
У чому тут секрет? Шкірка мандарина або лимона менш щільна, ніж сам фрукт всередині, вона містить багато часток повітря, котрі й підтримують його на
поверхні. Знявши пористу шкірку, ми збільшуємо щільність нашого
"фруктового суденця", тому воно стає важчим і тоне.